Е. Портер. Роман «Полліанна».
- Подробности
- Просмотров: 244
«ЖИТТЯ – ЦЕ ПРОСТО ДИВНА КАЗКА»
Тема. Е. Портер. Роман «Полліанна». Ідея радості життя й відкриття світу у творі Мета: продовжити роботу учнів зі світовим бестселером Е. Портер «Полліанна»; розвивати творчі здібності, критичне мислення, комунікативні навички; удосконалювати навички аналізу художнього твору сприяти усвідомленню переваги позитивного мислення, вихованню гуманістичного світогляду, життєвого оптимізму.
Я ніколи не вважала, що треба заперечувати
існування труднощів, страждань і зла. Я тільки
думала, що значно краще йти назустріч
невідомому бадьоро й радісно.
Е. Портер
ІІ. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ
Я познайомилася в лікарні з неординарною дівчинкою, яку всі полюбили: і пацієнти, і ті, хто там працює. І хочу дізнатися про неї більше. Тому й приїхала у ваше
містечко Белдінгсвіль, де люди грають у гру «Радість» і це поліпшує їм настрій. Розкажіть, будь ласка, про Полліанну.
Я – Поллі Гаррінгтон, тітка Полліанни. Жила самотньо і не розуміла, що до зустрічі з Полліанною була нещасною.
Моє життя змінила племінниця, яка завжди знаходила привід чомусь порадіти. Її серце наповнене добром, бажанням допомогти у скрутну хвилину.
Ця дитина змогла повернути мені мого коханого чоловіка, доктора Чилтона; і я стала щасливою заміжньою жінкою. Я навчилася грати в радість, моє серце наповнилося любов’ю.
Я – Ненсі, служниця міс Поллі. Коли я дізналася, що в цей красивий багатий, але сумний будинок приїде маленька дівчинка, то дуже зраділа.
Полліанна мені сподобалася своєю сильною вдачею, умінням помічати навколо себе позитив. «Ця благословенна дитина» навчила мене грати в гру «Радість», полюбити своє ім’я, ранки по понеділках. Я усміхаюся, що б там не було, щоразу, коли думаю про це. І сміх допомагає.
Я – Джон Пендлтон. До зустрічі з Полліанною жив самотньо. Але чемна, завжди привітна, життєрадісна дівчинка змінила моє життя на краще. Я запропонував їй переїхати до мене жити. Вона відмовилася, але познайомила мене з сиротою Джиммі і попросила його всиновити. Я погодився, і хлопчик став мені за сина.
Моє життя набуло сенсу, стало яскравим, повноцінним!
Я – Джиммі Бін. У мене немає батьків. Жив у дитячому будинку. Збіг, бо хотів мати батьків, родину і будинок. Опинився сам один на вулиці – бездомний, зневірений. Полліанна умовила сера Джона Пендлтона всиновити мене. Я тепер маю все, чого бажав.
Полліанна – найкращий друг, найдобріша людина! «Задля неї я піду по розпеченому вугіллю!»
Я – місіс Сноу. Багато років я була незадоволена своїм життям, бо не можу ходити. Лежала в темній кімнаті, не хотіла ні з ким спілкуватися, навіть дочка мене дратувала. Але Полліанна навчила мене радіти життю. У мене здорові руки, тому я почала в’язати всілякі корисні речі. І моя дочка Міллі дуже зраділа тому, що я повернулася до життя.
Я – священик Пол Форд. Якось не міг скласти недільної проповіді про негаразди серед прихожан. Полліанна – «цей благословенний янгол» - розповіла мені про свого татка-проповідника, про придуману ним гру й про 800 текстів Біблії, які закликають людей радіти життю. Тепер я починаю проповіді так: «Радійте, люди...». Прихожани почули мене і дійсно стали більш радісними і щасливими!
Я – місіс Бентон. Удова. Після смерті чоловіка дуже сумувала й одягалася в усе чорне. Завдяки Полліанні я зрозуміла, що моєму сину Фредді важко зі мною жити. Я спробувала грати в гру «Радість», змінила чорний бант на блідо-блакитний і відчула, що Фредді приємніше бачити мене такою веселою.
Я – лікар Чилтон. 15 років я почував себе нещасним, бо кохаю жінку, з якою нас розділяло давнє непорозуміння. Полліанна якимось дивом здогадалася про причину мого суму і помирила нас із міс Поллі. Цю чуйну дитину полюбили усі люди, які її знали.
Я не міг заспокоїтися, поки не відправив її до спеціалізованої лікарні. Наше усміхнене сонечко знову буде ходити!
Кореспондент. До нашої з вами зустрічі я розмовляла ще з деякими громадянами містечка. Мене вразили слова місіс Том Пейсон. Вона сказала, що «ладна поміняти з Полліанною свої ноги, щоб дитина знову ходила».
О! Тепер я зрозуміла, що ця дівчинка дуже незвичайна. Вона навчила вас не лише брати добро, душевне тепло, а й дарувати його іншим людям.
Дякую вам за ваші розповіді і за те, що ви під час хвороби підтримували «цього благословенного янгола». Як добре мати багато друзів!
$1· Оберіть смужки паперу того кольору, з яким асоціюєте образ героїні. Напишіть на паперовій смужці-промінчику риси характеру дівчинки 3. 4. Складання «Сонечко» (сінквейн) до образу Полліанни
$1· Яка доля цієї дівчинки?
$1· Що ж допомогло їй здолати такі тяжкі випробування? (Гра в радість)
$1· Підготуйте відповідь на питання.
$1· Розкажіть про те, як зустріла тітка Поллі свою племінницю. Чому тітка була такою? Якими стали стосунки між ними наприкінці роману? Що на них вплинуло? За необхідності зверніться до підказки, схованій у QR-коді.
$1· Чи однаково сприймали Полліанну мешканці Белдінгсвіля? Назвіть тих, хто відразу зумів розгледіти її велику душу?
Вікторина
кому з героїв твору можна порекомендувати ці засоби як ліки проти негараздів:
$1· крем проти ластовиння (Полліанні);
$1· троянда (тітонці Поллі);
$1· стетоскоп (лікареві Чилтону: лікар – найрадісніша професія, адже повертає людям здоров’я);
$1· будинок (Джиммі);
$1· дитяча книжка, машина (Джонові Пендлтону для дитини, яку він усиновить чи якою опікуватиметься);
$1· різнокольорові нитки й спиці для в’язання (місіс Сноу);
$1· бейджик з написом «Пишаюся своїм добрим ім’ям» (Ненсі);
$1· Библія із закладкою проповіді «Радійте всі!» (священикові Полу Форду).
10. Перегляд фільму «Полліанна» (2003 р.; Велика Британія, режисер Сара Хардінг, в головній ролі Аманда Бертон).
- 11. Постановка та розв’язання проблемного питання
$1· Що, на вашу думку, можна вважати найтяжчим випробуванням у долі людини? Що пропонує у таких випадках Полліанна? Як потрібно ставитися до життя? (Учні переглядають ролик «Сто відсотків щастя»). (Сл. № 19)
ІV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Дочитати повість, звернути увагу на розділи 4,5
$1· Запишіть «Правила життя від Полліанни», або «Інтерв’ю з Полліанною»
$1· Вискажіть свою думку. Чи погоджуюсь я з таким висловлюванням Полліанни:
$1· «Коли шукаєш привід для радощів, забуваєш про неприємне»?